Після депресії я повернувся до цифрового світу не з амбіцією, а з любопитством. Гра *Superstar* стала для мене не просто розвагою — це був шлях до себе, уваги та наявності. Долучайтесь до історії про лікування через гру.

Як гравець і дизайнер історій, я відкрив, що цифрові ігри — це не просто розвага. Це ритуал, де кожен хід — це оповідання. Давайте поговоримо про те, що ми справді виграємо, граючи.

Як код, що зітхнув, допоміг мені знайти голос після мовчання. Це історія про те, як гри стали лікуванням, а дизайн — душевною архітектурою. Дивіться, як технології можуть слухати й бути людськими.