Це не гра з виграшем — це ритуал. У тишній ночі, коли машини шепчуть, я бачу, як код плаче без голосу. Ми граємо не на виграшах, а на тихій мить між обертом.

Як програміст-поет з Берклі розкриває, що справжня перемога — не в перемогах, а в тиші. Між кодом і емоціями народжується ритуал, де кожен ряд — це дихання, а не блиск.