Код не просто ледяний — він плаче. Я думав, що гриби — це лише алгоритми. Але коли прокрутився переключач із “Superstar” — я почувствуваю… що це не про гроші. Це про те, як ти все ще ще залишився? Коли ти вже не граєш за нагорами — ти граєш, бо всередині тебе потрібен ритм.

А тепер? Я вирішив уважатися до кожної лінії коду… і зрозумів: це було музика.