Гра — це не назви та візуальні ефекти, а глибоке відчуття через тишу систему. Сила — у ритмі, що вимірюється терпінням, а не виграх. Істинна іммерсія — у присутності гравця.

Гра — це не випадок, а тихий ритуал обрання. У неонових провулках Токіо я зрозумів: справжній перемога — у ритмі, стриманості та мужності не чути. Це не історія перемог, а маніфест присутності.